Старовинна легенда про Дон-Жуана, зухвалого й сміливого спокусника жінок виклика́ла зацікавлення багатьох митців, представники різних епох та стилів утілювали образ цього персонажа у літературі, театрі й музиці. Яким тільки не показували Дон-Жуана – і як спокусника-негідника, що одержує заслужену відплату за свої ганебні вчинки, і навіть як жертву... Проте підкреслювалися нерідко в його характері й привабливі риси – безстрашність, дотепність, честь.
«Дон-Жуан» Вольфґанґа Амадея Моцарта – правдиво одна із найбільш знакових опер в історії. Контрастна увертюра починається похмуро, проте згодом вибухає сонячним мажором й звучить надзвичайно жваво.
Логічним продовженням класичної лінії творчости Моцарта є двадцять дев’ята симфонія ля мажор. Прості мелодії, що легко запам’ятовуються, поєднання рис австрійської та німецької народної пісенности й танцю зі співучістю італійської оперної кантилени, багатство образного змісту – такий Моцарт.
Концерт для марімби з оркестром бразильського композитора і перкусіоніста Нея Роза́уро тимчасово переносить слухача в інший світ. Є тут ритми традиційної бразильської музики, що органічно вписується в академічний контекст. Талановитий молодий музикант із Румунії Андрей Войку в супроводі оркестру «INSO-Львів» під керівництвом відомого нідерландського дириґента Раймонда Янссена творитимуть атмосферу вечора.
Наостанок звучатиме симфонічна поема «Дон Жуан» німецького маестра – Ріхарда Штрауса. Повні кипучої енергії та юнацького захвату, теми змінюють одна одну, малюючи яскраві, немов пронизані південним сонцем, образи.
Колоритна програма вечора – образне різноманіття, нестримні почуття, чудові гості.