Анна Савіцка, 18-літня дівчинка - підліток, котра народилася в Казахстані, дитинство якої минало в Варшаві, рання юність проходила у Львові, а формування особистості відбулося на Волині в м. Луцьк.

Виховується Анна в родині батьків, для котрих феномен пограниччя завжди був архитипом. Життя складалося так, що родина змушена була змінювати міста і країни. Змінювалися люди, оточення та уподобання. Та завжди близькими для Анни були тварини, котрі мандрували з нею та коні, котрі асоціювалися з самими мандрами. В ранньому дитинстві мати помічала, що її дитина звертає увагу на яскраві і красиві речі, потім старається замалювати і запам'ятати їх. Коли дочка підросла і потрапила до Луцька, тоді познайомилася з митцями і стала малювати спочатку невпевнено, невміло і ніби нерішуче, але несамовитими кольорами і в гармонійній композиції. Потрапивши у студію до професійних художників, Анна розпочала більш впевнено працювати пензлем. Неначе джазова музика, котра на слух видається хаотичною та далеко не академічною, а насправді настільки досконала, багата і глибока, що дозволяє собі відійти від канонів, так і малярство Анни будується на хаотичних мазках, незрозумілих і не зовсім логічних елементах, котрі створюють повний букет гармонійного звучання симфонічної композиції кольору.