Виставка львівської художниці-експресіоністки. В контексті львівського малярства Алла Гончарук - явище особливе.
Без сумніву, будучи продуктом духовного середовища нашого міста, вона, тим не менше, не тільки знайшла свою власну дорогу, а й зуміла в значній мірі протиставитися тим духовним вартостям, на яких виховувалася у Львівському інституті прикладного й декоративного мистецтва.
Засвоївши декоративну манеру живопису, здавна притаманну львівському малярству, Алла Гончарук привнесла до неї не лише елементи «суворого стилю» 1960-их років, але й наповнила новим гуманістичним змістом, що стало явищем, не часто спотиканим серед львівських художників. Дійсно, образотворча матеріалізація таких понять, як «творення», «самопожертва», «співчуття», «героїка» на сьогодні є раритетними не лише в доробку художників нашого міста. Така нетривіальність тематики полотен Алли Гончарук може бути пояснена всім складом її виховання, світоглядом, завдяки якому вона не втратила інтересу до Людини як до вартості духовно-самоцінної, саме зацікавлення проблемами значними, загальнолюдськими, а не зашореність дрібно-обивательськими емоційками висуває Аллу Гончарук в категорію творців-мислителів, які бажають і можуть власні відчуття й думки перевести в площину прагнень загальнолюдських.
При тому ж художник послуговується мовою не лише зрозумілою, але й відважною. Не особливо великорозмірні картини Алли Гончарук внаслідок як порушених нею тем, так і колористичної гами, переважно дуже стриманої, глибоко й працьовито продуманої композиції, а також самої манери виконання, суворої аж до аскетизму, роблять враження полотен монументальних, (це особливо відчутно при розгляді репродукцій, коли справжній розмір знівельований). Це завдяки таким митцям, як Алла Гончарук, вся діяльність яких є процесом не просто творчим, але, до певної міри, й героїчним, який не дає людям забути, що навіть серед нас існують ще такі поняття, як Вірність, Честь, Відвага, Порядність що наше покликання - вдосконалення й поступ Духа.