Основний закон і нова поліція

Без сумніву, основними темами минулого тижня, не рахуючи військових дій на сході країни, стали ті, що так чи інакше пов'язані з законом і порядком. Поки у Верховній Раді обговорювали проект нової Конституції України, на вулиці столиці вийшов перший поліцейський патруль.

 У четвер, 2 липня Президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради проект змін до Конституції в частині децентралізації. Відповідний законопроект зареєстрований у парламенті. Також документ пройшов узгодження у Венеціанській комісії.

Значення даного документа складно переоцінити. Децентралізація - це вимога Мінських угод, електоральне очікування багатьох українців і, звичайно, економічний каталізатор. Варто відзначити, що проект змін до Конституції - це лише проект Банкової, який ще буде обговорюватися, трансформуватися і доопрацьовуватися. За процедурою зміни в Основний закон потрібно приймати двічі - перший раз 226 голосів, а другий - 300, так що для консолідації конституційної більшості Парламенту документ повинен бути ретельно вихолощений.

 Відповідно до ініціативи Петра Порошенка, ліквідуються облдержадміністрації. Замість так званих губернаторів запроваджується інститут префекта. По суті, префект - це представник Президента, проте з набагато меншими повноваженнями, ніж глава ОДА. Документ передбачає, що префект буде спостерігати за законністю рішень місцевих органів влади та координувати їх діяльність, а також зможе блокувати незаконні рішення на час розгляду їх у суді. Окрім іншого, представник Президента координуватиме державні програми в регіонах.

 Незважаючи на спроби Кремля нав'язати Україні горезвісну федералізацію, нічого подібного в проекті Конституції немає. Україна як і раніше залишається унітарною державою, адміністративний устрій якої ґрунтується на єдності та цілісності Державної території. Місцевому самоврядуванню дається можливість "розвитку з урахуванням історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, а також етнічних і культурних традицій".

 Жителі населених пунктів отримали можливість добровільно об'єднуватися в місцеві громади, які і будуть базовою одиницею в системі адміністративно-територіального устрою. Передбачена можливість проведення місцевих референдумів, на яких можуть розглядатися виключно питання місцевого самоврядування. Місцеві власті отримають можливість вводити місцеві податки для забезпечення розвитку регіону.

 Ймовірно, найбільш дискусійною точкою даного проекту Конституції стали повноваження Президента. Так, Президент отримує право, в разі незгоди з будь-яким рішенням місцевих органів самоврядування, заблокувати їх і направити на розгляд до Конституційного суду. Якщо рішення визнається антиконституційним і таким, що несе загрозу строю і цілісності України, Президент розпускає місцеву раду, і відбуваються перевибори.

 На думку прихильників такого підходу, такі повноваження - це свого роду запобіжник від можливих неадекватних рішень місцевих рад.

 "Що стосується права дострокового припинення президентом повноважень представників місцевого самоврядування, то, враховуючи, що Україна зараз знаходиться в стані війни з тероризмом і сепаратизмом, є аргументи на користь цієї пропозиції. Крім того, вчора я чув дебати з цього питання, зокрема, виступ депутата від БПП Олексія Гончаренка, і він сказав, що ці заходи можуть носити тимчасовий характер ", - написав у блозі на" Новому Часу "професор політології НаУКМА Олексій Гарань.

  Активним критиком таких повноважень стала віце-спікер Верховної Ради, депутат від "Самопомочі" Оксана Сироїд. За її словами, у разі ухвалення, Конституція дає істотні важелі Президенту для тиску на місцеві ради, що ставить під питання їх незалежність і всю реформу децентралізації. При цьому Сироїд наполягає, що можна говорити про такі нововведення лише в рамках обговорення перехідних положень Конституції.

 Ще одним складним завданням, яке стоїть перед українськими елітами, є реалізація пункту Мінських угод про спецстатус деяких районів Донецької та Луганської області. Як уже повідомлялося, в проекті Конституції про це ні слова, отже, дані рішення будуть прийматися через окремі закони. Як відомо, змінити закон в рази легше, ніж Конституцію.

 Після проходження всіх голосувань і процедур нова Конституція набуде чинності через три місяці.

 Крім обговорення Конституції, на минулому тижні в Україні відбулася і ще одна знаменна дата. 4 липня в Києві, поки в режимі тестування, приступила до служби нова патрульна поліція.

 Цей день, 4 липня, цілком може стати днем ​​народження нової поліції в Україні, а може і не стати. Все залежить від того, як зарекомендує себе новий підрозділ.

 Його творець і натхненник заст. міністра МВС Ека Згуладзе сповнена оптимізму. Вона стверджує, що люди, які прийшли працювати в поліцію, замотивовані не тільки високою зарплатою в 8-10 тисяч грн. і пакетом соціальних гарантій. Їхня мотивація набагато вище. Вони - колишні кухарі, вчителя, програмісти, інженери, бізнесмени - хочуть взяти участь у будівництві нової України.

 Майже 2 тисячі осіб пройшли спеціальну підготовку. 500 з них вчора вперше вийшли на вулиці Києва. Городяни бачили, як гранично ввічливі ці люди, як трепетно ​​ставляться до свого значку, як дбайливо тримають в руках свої поліцейські кашкети. Таке ставлення до власної роботи і своєї місії - дуже хороший знак. Будемо сподіватися, що кияни не змінять свого першого позитивного враження від патрульній служби після перших штрафів за куріння в недозволеному місці або розпивання спиртних напоїв.

 У своїй промові з нагоди першого дня поліції в столиці Президент Петро Порошенко позначив початок формування нової сервісної, а не каральної служби в країні.

 Уже в 20-х числа серпня така служба з'явиться в Одесі та Львові, у вересні - у Харкові, потім Хмельницький, Луцьк, Миколаїв, Дніпропетровськ.

 І нехай перший млинець не буде комом.

Михайло Криволапов